У стресових ситуаціях ми часто діємо імпульсивно, не можемо ухвалити виважене рішення і буквально "вимикаємося". Це не ознака слабкості, а природна реакція мозку, який переходить у режим виживання. Про це в коментарі РБК-Україна розповіла сімейна психологиня Анна Богомолець. Що відбувається з мозком під час тривоги "У стані тривоги мозок переходить у режим виживання: активується мигдалеподібне тіло - "емоційний центр", що відповідає за швидкі реакції на загрози", - пояснює психологиня. У цей момент пригнічується префронтальна кора - частина мозку, яка відповідає за логіку, аналіз і критичне мислення. Саме тому у кризових ситуаціях людина часто не може раціонально оцінити події або приймає рішення, які згодом не виглядають логічними. "Це природний захисний механізм, який допомагає вижити. Але в сучасному світі, де загрози не завжди є фізичними, він часто заважає усвідомленому вибору", - каже Анна Богомолець. Чому сором від тривоги лише погіршує стан Окрім біологічної реакції, на людину тисне й соціум. "Соціальні очікування змушують багатьох соромитися своїх тривог і слабкостей, що посилює внутрішній стрес і блокує мислення", - зазначає психологиня. У такі моменти важливо зробити паузу, дати собі дозвіл відчути те, що є, і відновити зв’язок із тілом через дихання або усвідомлену присутність. Як повернути критичне мислення у кризі за 5 кроків
- Зупиніться на кілька хвилин. Це дозволяє перервати автоматичну реакцію.
- Зробіть глибокий вдих. Повільне дихання заспокоює нервову систему.
- Назвіть, що ви відчуваєте. "Я боюсь", "я тривожусь", "я злюсь" - це вже формує внутрішній порядок.
- Не знецінюйте себе за емоції. Відчувати - не означає бути слабким.
- Зверніться по підтримку. Це може бути фахівець, близька людина або навіть коротка розмова без оцінок.
- Що робити, якщо в близької людини панічні атаки або ПТСР
- Як стати емоційно грамотною людиною: 5 років від психолога
- Корисні звички, які можуть довести до нервового зриву