У мережі активно обговорюють новий ролик рекрутингової кампанії 12-ї бригади спецпризначення "Азов", який за лічені дні став вірусним та викликав емоційну реакцію у соцмережах. Детальніше дізнайтесь у матеріалі на РБК-Україна. "А мій - в Азові": про що рекламний ролик Головну роль у відео виконала Людмила Кузьменко - мати бійця "Азову", оборонця Маріуполя та колишнього полоненого Олександра "Пако" Кузьменка. Сюжет починається з побутової сцени: жінка скаржиться, що її чоловіка звільнили з роботи, тому він і син втратили бронювання. Тепер, за її словами, всі обов’язки лягли на неї, адже чоловіки "сидять вдома".
Кадр з відео "А мій - в Азові"
На це вона звертається до Людмили з запитанням: "А твій син де - працює чи вдома?".
"А мій - в Азові", - гордо відповідає Кузьменко, залишаючи за кадром відчутну силу, гідність і біль.
На офіційній сторінці "Азову" пояснили ідею відео.
"Ми з власного досвіду знаємо, що рішення сина захищати Батьківщину - непростий етап в житті українських матерів. Хвилювання за найріднішу людину, страх втратити власну дитину переплітаються з гордістю за його свідомий вибір та мужність. За те, що вони виховали своїх дітей люблячими країну і рідних та готовими захищати їх", - йдеться в описі до ролика.
"Матері азовців знають - їхні діти в центрі доленосних для України подій. В підрозділі, в якому боєць є головною цінністю. Поруч зі справжніми друзями, котрі стоять один за одного. Син - невід'ємна частина сили, що тримає країну. Матір - сильна жінка, яка знає де її дитина і пишається нею", - пишуть на сторінці "Азову".
Реакція мережі
У мережі не вщухають дискусії навколо резонансного ролика "Азову". Одні глядачі захоплено підтримують кампанію, інші - емоційно й болісно відгукуються на використаний посил.
Особливо суперечки точаться навколо ключової фрази "А мій - в Азові", яка для багатьох стала тригером - хтось побачив у ній джерело гордості, а хтось - болю, ревнощів чи навіть знецінення інших військових.
Дехто розмірковує про силу меседжу з професійної точки зору, піднімаючи питання мотивації й прихованої ієрархії.
Кадр з відео "А мій - в Азові"
- "Я не в Азові і не хочу. Морська піхота найкрутіша, це всі знають. Але ці їх реклами мені сподобались. Хочу, щоб про мій підрозділ теж такі були. Чи краще змагання реклам, як в AUDI-BMW чи мак-бургеркінг"
- "А мій в Азові... досі з полону не повернули"
- "Та ні на що... а мій в 78 - вже рік на кладовищі", "а мій і 17 - вже два роки безвісти", "а мій в 47 - два роки без ніг..."
- "А твій в Азові? Ну молодець, вчасно в полон здався і квартиру отримав"
- "А мій хлопець в Азові. А мій тато і дядько в 104 ТрО. А моя тітка в Госпах. І так, я всіма ними пишаюсь і цей ролик довів мене до якоїсь ейфорії. Бо я ненавиджу "чоловіків", які ховаються за спідницями жінок чи виправдовуються бронюванням"
- "5 років займаюся рекламою, бачу це так: прихована ієрархія: хлопець, який "в Азові" - герой, сміливий, вартий поваги. Інші - можливо, не дотягують. Це створює емоційне порівняння
- Посил на ревність або самооцінку: "А мій в Азові, а твій де?" або "А я хто, якщо не в "Азові?".
- "Реклама має приносити результат. На жаль, той ролик показує страхи людей та нічим їх не перекриває. Тобто коли жінка каже "А мій в Азові" - вона не додає мотивації. Немає інформації про терміни служби, грошове забезпечення чи перспективу демобілізації. Це мінус".
- Військовим дозволили служити навіть з кримінальними справами
- Скільки разів можуть карати за неявку по повістці
- Міноборони вводить новий камуфляж ММ-25