У вівторок, 30 вересня 2025 року, на 90-му році життя помер український поет, публіцист і колишній редактор відомого радянського журналу "Огонек" Віталій Коротич. Його постать залишається неоднозначною, оскільки поряд із літературними досягненнями й роллю у відкритті свободи слова в часи перебудови, він мав тісні зв’язки з радянською системою та не приховував симпатій до Росії. Ким був Віталій Коротич, що відомо про його зв'язки з Росією та чому його називають КДБістом, розповідає РБК-Україна. Біографія та кар'єра Віталій Коротич народився 26 травня 1936 року в Києві у родині науковців. Закінчив Київський медичний інститут у 1959 році та майже 7 років працював лікарем, однак швидко перейшов у літературне середовище. Він був відомий як поет, прозаїк і перекладач, секретар правління Спілки письменників України. В кінці 1970-х Коротич став редактором видання "Всесвіт" - українського літературного журналу, який спеціалізувався на публікації творів, перекладених з іноземних мов. В радянський час такі видання були рідкістю і казали, що в його журналі було найбільше нової американської літератури, ніж у будь-якому виданні у Москві. Також у 70-х Коротич став часто бувати за кордоном, що теж було рідкістю для того часу. У 1976 році він як автор-резидент відвідав Канзаський університет в Лоуренсі. Згодом - візит у Нью-Йорк у складі делегації Української РСР на Генеральну Асамблею ООН. Також побував у Канаді, як учасник кампанії за мир у світі та ядерне роззброєння. Згодом Коротич став головним редактором журналу "Огонек у Москві" (роки роботи з 1986 по 1991). Саме під його керівництвом журнал став символом гласності та за деякими словами, він зробив суттєвий внесок в просування свободи ЗМІ у колишньому СРСР. З 1981 по 1986 - секретар правління Спілки письменників України, з 1981 по 1991 - секретар правління Спілки письменників СРСР. У травні 1989 року став народним депутатом Верховної Ради СРСР від округа в Харкові. Після розпаду СРСР Коротич опинився у США, де почав викладати у навчальних закладах, зокрема в Boston University, залишаючись активним у публіцистиці та медіа. З 1998 по 2014 - голова редакційної ради тижневика "Бульвар" Суперечливі сторінки життя Разом із визнанням він мав і темну спадщину. За даними низки джерел, Коротич був завербований КДБ під псевдонімом "Январський". Зокрема, він доносив у КДБ на поета І. Драча та Голову Товариства об'єднаних українських канадців П. Кравчука. У незалежній Україні він не раз висловлювався на підтримку політики Росії та Володимира Путіна, через що його ім'я було внесено до бази "Миротворець" із формулюванням "пропагандист російського шовінізму та російської імперської політики". У 2011 році він виступав з публічною підтримкою влади Віктора Януковича і підписав так званий лист десятьох. У 2014 році він заявив, що вважає Крим має бути під протекторатом РФ і незалежним від України. Слід у літературі Коротич видав кілька поетичних збірок українською та російською мовами, займався перекладами з англійської, писав публіцистику. У 60-х роках він належав до покоління українських "шістдесятників", однак поступово відійшов від їхньої національної позиції. Його діяльність у журналі "Огонек" дала старт багатьом дискусіям про радянські злочини, що принесло йому визнання на Заході. Смерть Віталія Коротича залишає за собою суперечливу оцінку - для одних він був символом відлиги й інтелектуального прориву в радянському суспільстві, для інших - прикладом людини, що зрадила українську ідентичність і стала інструментом чужої пропаганди. Вас може це зацікавити:
- Що відомо про смерть російського пропагандиста Тиграна Кеосяна
- 5 пропагандистів РФ, яких настигла карма
- Померла одна з найкрасивіших жінок в історії кіно Клаудія Кардинале