Резервіст з відстрочкою – чи можливо це та що каже законодавство? До оперативного резерву залучають тих, хто має досвід військової служби і кого можуть залучити до виконання задач у разі потреби. Іноді кажуть, що забронюватися і отримати відстрочку, перебуваючи в резерві, неможливо. Як формують оперативний резерв та чи справді цей статус заважає отримати бронювання й оформлювати відстрочку, якщо для неї є законні підстави, юрист адвокатського бюро "Романа Сацика" Ярослав Хлівний розповідає в коментарі для РБК-Україна. Читайте також: Статус "оперативний резерв" у "Резерв+": МОУ роз'яснило, кого це стосується і що означає Головне:
- Хто перебуває в оперативному резерві: До нього зараховують осіб із досвідом служби, придатних за здоров’ям та характеристиками.
- Бронювання: Закон не забороняє бронювати резервістів, проте на практиці ТЦК можуть відмовляти особам із дефіцитними спеціальностями або з ОР-1.
- Відстрочка: Подання заяви на відстрочку не є підставою для виключення з резерву – ці статуси можна мати одночасно.
- Правовий режим: Резервіст із відстрочкою залишається на обліку, але не підлягає призову на період дії відповідних документів.
Оперативний резерв – що треба знати і чи можна отримати бронь та відстрочку (інфографіка РБК-Україна)
Що таке оперативний резерв і хто до нього потрапляє?
Згідно з нормами чинного законодавства, оперативний резерв — це база кадрів, що складається з людей, які вже мають за плечима досвід військової служби. Ярослав Хлівний цитує положення частини 1 статті 26-2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу":
"В особливий період на службу у військовому оперативному резерві в обов’язковому порядку зараховуються особи, звільнені з військової служби, які за своїми професійно–психологічними характеристиками і станом здоров’я придатні до служби у військовому резерві та відповідають встановленим вимогам проходження служби у військовому резерві", – зазначає фахівець.
Як пояснює юрист, такий резерв формується переважно з колишніх військовослужбовців, які можуть бути оперативно залучені у разі потреби. Також він звертає увагу на існуючий на практиці поділ:
"Окремо слід зазначити, що на практиці використовується поділ на резерв першої (ОР–1) та другої (ОР-2) черги. Водночас такий поділ прямо не закріплений у законі, а застосовується в межах організації мобілізаційної роботи", – каже він.
Якщо в резерві, то забронюватися неможливо?
Це питання часто турбує працівників критично важливих підприємств. Для відповіді юрист звертається до статті 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію":
"Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), якщо вони є необхідними для забезпечення функціонування зазначених органів та підприємств", – пояснює адвокат АБ "Романа Сацика".
Закон не встановлює жодних обмежень щодо бронювання осіб залежно від їх перебування в оперативному резерві. Отже, сам по собі статус резервіста не є підставою для відмови у бронюванні, каже Хлівний. Проте фахівець застерігає щодо реального стану справ:
Водночас на практиці органи державної влади можуть відмовляти у бронюванні осіб, які:
- належать до оперативного резерву першої черги;
- мають дефіцитні військово-облікові спеціальності;
- або вже визначені для доукомплектування військових частин.