Чи реально "врятувати" ці професії та що для цього потрібно? Сьогодні в Україні відчутно бракує фізиків і хіміків. Ці напрямки навчання залишаються недооціненими і серед абітурієнтів КПІ, хоча попит на цих спеціалістів у різних сферах - насправді чималий.
Про це розповів в інтерв'ю РБК-Україна ректор Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" Анатолій Мельниченко.
Головне:
- Кадровий дефіцит: в Україні не вистачає кваліфікованих хіміків та фізиків, хоча потреба в них є у всіх сферах - від промисловості до технологій безпеки.
- "Корінь" проблеми: через брак шкільних знань і застарілі стереотипи про ці спеціальності молодь обирає інші професії, боячись складнощів навчання.
- Як виправити: необхідна комплексна підтримка шкільної освіти, підвищення кваліфікації вчителів та зміна іміджу науковця у суспільстві на більш успішний.
- Місія вчених: хіміки та фізики створюють технології очищення води, допомагають із безпековими розробками та захистом країни, тому їхня роль у майбутній відбудові - чимала.
Де сьогодні потрібні хіміки та фізики
Експерт розповів, що сьогодні хімічних інженерів в університеті - однозначно не стільки, скільки б хотілося.
"Обсяг фахівців з хімічної інженерії, який може поглинути Україна, набагато більший, ніж готується зараз", - констатував очільник КПІ.
Він зауважив, що
такі спеціалісти "потрібні всюди":
- від індустрії краси;
- до будівництва (де потрібні кращі будівельні суміші тощо).
Така ж ситуація, за словами Мельниченка, і з фізиками.
"Є і класична фізика, як-от у харківському університеті Каразіна... Але є і прикладна фізика", - нагадав він.
Зараз це - "декілька десятків людей".
"І це, я вважаю,
мало для відтворення професії. Малувато для того, що потрібно в цілому", - поділився ректор КПІ.
Читайте також: Працюйте з пріоритетами. Ректор КПІ дав топ порад по вступу в виші у 2026-му
Він додав, що це насправді - комплексна проблема.
"Я багато про неї кажу на різних зустрічах, інтерв'ю, на конференціях. Проблема актуальна і для Європи чи Британії - через цифровізацію та інші чинники. А у нас - вона посилена війною", - повідомив посадовець.
Що потрібно, щоб ситуація змінилась
Мельниченко розповів, що вплинути на таку ситуацію насправді можна.
Перш за все, на його думку, необхідно "підтримувати школи та вчителів".
"Якщо дитину ще в школі не "інфікували" любов'ю до фізики чи хімії, вона сюди не прийде через страх не зрозуміти матеріал", - пояснив очільник університету.
Отже,
перший крок, за його словами:
- підтримка шкіл;
- посилення підготовки вчителів.
"По-друге, треба
змінювати сприйняття образу науковця в суспільстві", - констатував посадовець.
Він згадав при цьому голлівудські фільми, де учений, який "рятує світ від колапсу" - це "успішна й розумна особистість, а не якийсь "ботан".
Читайте також: Науковці в Україні можуть отримати нові щомісячні стипендії: що змінилось і для кого
Мельниченко зауважив, що
саме ці люди сьогодні:
- рятують країну від російської навали;
- створюють передові технології безпеки, кібербезпеки;
- створюють технології очищення води.
"Наш Центр технологій чистої води працює над цим. Адже доступ до води - глобальна проблема. Навіть до окупації на Донбасі завжди були проблеми з водою. І саме хіміки мають створювати технології її очищення чи опріснення", - підсумував фахівець.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про кадрові втрати - скільки українських науковців виїхало за кордон.
Крім того, ми пояснювали, як змінили фінансування науки в Україні - хто отримає більше мільйона й особливі пільги.
Читайте також, як війна вплинула на науку в Україні в цілому.