Чимало країн світу виявилися непридатними для проживання українських біженці і причини на це абсолютно різні Коли ми говоримо про українців за кордоном, у голові одразу виникають картинки багатотисячних громад у Мюнхені, Вроцлаві чи Празі. Проте на карті світу є чимало держав, де зустріти українцяа - це справжня подія, що межує з дивом. РБК-Україна розповідає про 6 країн з різних куточків планети, де українців (і наших біженців зокрема) найменше, та пояснює, які бар'єри стримують людей від переїзду туди. Більше цікавого: Штраф за вбиту осу та дивне миття посуду: які побутові звички німців вганяють українців у ступор Албанія Хоча Албанія розташована на півдні Європи, має вихід до двох морів і неймовірну природу, кількість українців тут вимірюється не тисячами, а сотнями (офіційно зареєстровано трохи більше 400 осіб із тимчасовим прихистком). Чому так склалося:
- Країна радо відкрила кордони, проте запропонувати суттєву фінансову чи соціальну допомогу, як це роблять Німеччина чи Австрія, албанська економіка просто не спроможна.
- Більшість українців використовували Албанію як транзитний хаб або ж приїжджали сюди суто на теплий сезон за власний кошт. Жити тут на постійній основі без віддаленої роботи фінансово дуже складно.
- По-перше, логістика. Дістатися Ісландії складно й дорого. По-друге, критична криза житла - орендувати куток у Рейк'явіку є тим ще квестом із шаленими цінами.
- Додайте до цього суворий субарктичний клімат з довгими полярними ночами та специфічну ісландську мову, яку майже неможливо вивчити "на льоту".
- Японія дала статус "евакуйованих осіб" (evacuees), а не класичних біженців, оскільки її законодавство в цьому плані вкрай суворе. Але головний бар’єр - це мова та менталітет.
- Робота в Японії вимагає ідеального знання ієрогліфів та специфічного ділового етикету. Для більшості європейців Японія так і залишається прекрасним, але чужим "іншим всесвітом", де надзвичайно важко асимілюватися.
- Величезна відстань та вартість авіаквитків відсікають 99% охочих. Окрім того, латиноамериканський ринок праці дуже нестабільний, країни часто страждають від інфляції, а мовний бар'єр (іспанська мова) та відсутність державних програм підтримки для іноземців роблять переїзд туди авантюрою для відчайдухів.
- Нова Зеландія ввела дуже жорсткі обмеження: отримати візу могли лише ті українці, які вже мають близьких родичів серед громадян або резидентів Нової Зеландії, готових виступити фінансовими спонсорами. Без такого "якоря" потрапити туди легально під час війни було практично неможливо.
- Мальта - найменша за площею країна ЄС з неймовірною густотою населення. Тут просто фізично немає де розселяти людей.
- Оренда житла коштує дорого, робочих місць поза сферою туризму та онлайн-гемблінгу небагато, а крихітні розміри острова швидко починають викликати у приїжджих відчуття "ізоляції у замкненому просторі".