UkraineNews

Хто з союзників дає найбільше, а хто зволікає? Північноатлантичний альянс бере на себе масштабні зобов'язання щодо підтримки Києва на тлі припинення американського фінансування. НАТО планує виділити Україні 140 мільярдів євро протягом 2026 та 2027 років, але чи реально отримати всю цю суму? Видання РБК-Україна аналізує це питання з посиланням на Neue Zürcher Zeitung. На цьогорічному саміті НАТО в Анкарі 32 держави Альянсу офіційно зафіксували цифру допомоги. У 2026 році Україна має отримати 70 мільярдів євро, які підуть на військову техніку, навчання солдатів та стратегічну підтримку. Наступний, 2027 рік, не стане винятком. Країни пообіцяли зберегти фінансування на еквівалентному рівні. Це рішення стало відповіддю на нову політичну реальність у Вашингтоні. Трамп більше не дає грошей Дональд Трамп зупинив пряме фінансування України, і тепер основний тягар лягає на плечі європейців. Посол США в НАТО Меттью Вітакер заявив, що його країна вже зробила для України більше, ніж будь-хто інший. Отже, Європа змушена самостійно шукати ресурси. Показник успіху тепер залежить від "справедливого розподілу" витрат між європейськими столицями, але тут є серйозні розбіжності, зазначає NZZ. Хто платить найбільше Географія допомоги неоднорідна. Німеччина та Велика Британія впевнено тримають лідерство. За даними Кільського інституту світової економіки, цифри розподілилися так:

• Німеччина виділила в бюджеті на 2026 рік 11,5 мільярда євро.
• Велика Британія надасть близько 4,4 мільярда євро.
• Норвегія заклала вражаючі 7,6 мільярда євро (80% суми — на зброю).
• Швеція на початку року додала ще 1 мільярд євро.

Данія та Нідерланди залишаються надійними партнерами. Вони стабільно надають допомогу, хоча весняні пакети були скромнішими за попередні. Країни-аутсайдери та проблеми Європи Не всі великі гравці поспішають відкривати гаманці. Франція, Італія та Іспанія значно відстають від лідерів. Їхні внески не відповідають статусу потужних економік, і це викликає напругу всередині НАТО. Зараз реальна сума, отримана до кінця квітня, складає близько 10 мільярдів євро. Якщо темпи не прискоряться, до кінця року союзники можуть вийти на 30 мільярдів замість обіцяних 70. Ситуація потребує радикального прискорення логістики та закупівель, йдеться у статті. Експерти закликають до обережності. Історія свідчить, що гучні заяви не завжди стають реальними, і цифри Кільського інституту демонструють сумну статистику. За чотири з половиною роки війни європейські інституції та країни обіцяли 400 мільярдів євро. Проте до Києва надійшло лише 180 мільярдів, що менше половини від заявленого. Мета у 140 мільярдів на два роки виглядає амбітно. Але без активної позиції Франції та Італії досягти її буде вкрай важко. Європа має довести, що здатна тримати удар самостійно, підсумовують у NZZ. Контекст статті

Нагадаємо, 7-8 липня в Анкарі відбувся саміт НАТО, який став одним із ключових міжнародних заходів року.

Союзники погодили підсумкову декларацію, що передбачає збільшення оборонних витрат і підтверджує довгострокову підтримку України.

Однією з головних подій саміту стали переговори президентів України Володимира Зеленського та США Дональда Трампа, після яких американський лідер заявив про "новий початок" у відносинах із Києвом.