UkraineNews

Війна — це не лише танки та ракети. Війна — це інформація, страх, і… довірливість. Іноді достатньо кількох слів у Telegram, «інструкції» з диверсії, підбурювання в чатах чи начебто «патріотичного» заклику — і молода людина вже стоїть із каністрою біля лісу, не усвідомлюючи, що стала маріонеткою чужої війни. Саме так працює сучасна гібридна агресія. І саме на це розраховує російська федерація.

Ти — не ціль. Ти — знаряддя

Уже зараз в Україні, Молдові, країнах Балтії та навіть в серці Європи фіксуються випадки підпалів, мінувань, спроб підривів інфраструктури. Спільне у всіх цих історіях — анонімні куратори в Telegram або WhatsApp, які обіцяють гроші, безкарність, або просто розпалюють ненависть до “влади”, “поліції”, “ЗСУ”, “іноземців”, “переселенців” — у залежності від того, що саме вигідно РФ у конкретному регіоні. Тебе можуть переконувати, що:

• “Підпал лісу — це протест”
• “Вибух — це боротьба з корумпованою владою”
• “Пошкодити щось — це допомогти своїм”

Насправді ж — це ти допомагаєш ворогу, сам того не знаючи. Тебе не визнають героєм. Тебе не захищатимуть. Коли тебе затримають — куратор зникне, а твоє прізвище залишиться в реєстрах судимих. І це ще найкращий варіант.

Telegram-інструкція як інструмент війни

Російські спецслужби вже не ховаються за офіційними структурами. Вони давно зрозуміли, що ефективніше працювати через:

• анонімні канали з інструкціями щодо підпалів чи кібератак;
• фальшиві “патріотичні” акаунти;
• псевдовоєнних блогерів, які “борються за справедливість”, але закликають до незаконних дій.

Часто навіть не потрібно переконувати людину прямо. Достатньо створити атмосферу злості, зневіри й “справедливого гніву” — і люди самі починають думати, що диверсія — це нормально. Такі люди стають живими боєприпасами, які росія запускає в тил.

Розвідка — це не фільм. Це Ти

Зверни увагу: дедалі частіше людей арештовують не за «щось велике», а за дрібниці:

• фото блокпостів;
• зйомка військової техніки;
• координати, які «просто хтось попросив надіслати».

Ти думаєш — це дрібниця. Але для ворога це розвіддані. Коли летить ракета — вона не вибирає, хто “просто зняв” і “просто подивився”. Вона вбиває.

“А що я зробив? Я ж тільки запостив!”

У 2022–2024 роках на території України було відкрито десятки кримінальних справ за:

• підпали сухостою, які виявилися організованими через телеграм-боти;
• фальшиві повідомлення про замінування;
• пошкодження залізничного полотна чи опор електромережі.

Більшість затриманих — підлітки, студенти, безробітні, які вірили, що діють правильно. Їм обіцяли «гроші» або «геройство». Насправді — їх просто використали. І забули.

Подумай. Перевір. Не дій на емоціях

Перш ніж щось підпалити, зняти, кудись надіслати — зупинись і запитай себе:

1. Хто насправді хоче, щоб я це зробив?
2. Чи дійсно це допоможе моїй країні?
3. Чи не стаю я інструментом у руках ворога?

Ми всі — частина інформаційного фронту. Але це не означає, що потрібно гратися з вогнем. Особливо якщо цей вогонь — справжній.

Що робити, якщо тебе намагаються втягнути?

• Не мовчи. Повідом про підозрілий канал, заклик або особу у правоохоронні органи або в кіберполіцію.
• Зроби скріншоти, але не переходь за посиланнями й не вступай у діалог.
• Попередь інших: друзів, одногрупників, рідних — особливо молодь, бо саме вона найчастіше стає ціллю.

Ми — сильні, коли не діємо за сценарієм ворога

Росія хоче, щоб ми стали слабкими зсередини. Щоб ми самі шкодили своїм лісам, містам, інфраструктурі. Щоб ми втратили віру і контроль. Не грай за їхніми правилами. Не дозволь себе використати. Справжня сила — у холодному розумі, взаємопідтримці та усвідомленні, хто твій ворог насправді.