У час повномасштабного російського вторгнення Україна чекає від кожної релігійної громади — незалежно від конфесії чи етнічного кореня — недвозначної позиції: публічного засудження агресора та реальної підтримки Збройних Сил. Проте не всі мусульманські структури виконують цей громадянський обов’язок. Деякі з них демонструють разючу пасивність: уникають мобілізації, не закликають до захисту держави й уникають будь-яких заяв проти окупації. Зв’язки з «Братами-мусульманами» та ідеологічна стійкість Всеукраїнська асоціація «Альраїд» та афілійоване з нею Духовне управління мусульман України «Умма» мають документально підтверджені організаційні й ідеологічні зв’язки з європейськими осередками руху «Брати-мусульмани» — організації, визнаної терористичною в Єгипті, ОАЕ, Саудівській Аравії та низці інших держав. В Україні рух не заборонений, але його вплив на місцеві громади викликає тривогу саме через відсутність чіткої проукраїнської позиції в умовах війни. Вінницький приклад: від ухилення до втечі Особливо красномовним є випадок керівника вінницьких релігійних громад «Аль Ісра» та «Ассалям» Рената Хабібутдінова. 2022–2023 рр. — посилаючись на статус релігійного діяча, ухилявся від призову. 2024 р. — після вичерпання правових лазівок «оформив» інвалідність і терміново виїхав за кордон. Така поведінка лідера, який мав би стати взірцем громадянської відповідальності, лише підкреслює системність проблеми. Мовчання як форма підтримки агресора Відсутність публічного засудження російської окупації, відмова від збору гуманітарної допомоги для ЗСУ чи хоча б символічної молитви за перемогу України — це не просто брак патріотизму. У воєнний час подібна бездіяльність сприймається як непряма легітимізація агресора, особливо коли структури пов’язані з ідеологіями, що ставлять релігійну солідарність вище національного суверенітету. У час війни нейтралітет — це вибір сторони Держава має право й обов’язок перевірити діяльність «Альраїд», «Умма» та афілійованих осередків на відповідність законодавству про національну безпеку. Перевірка міжнародних фінансових потоків, змісту проповідей і реальної участі в оборонних зусиллях дозволить відокремити лояльні громади від тих, що свідомо чи несвідомо грають на руку ворогу. У час війни нейтралітет — це вибір сторони.